Деофшоризація економіки

Деофшоризація економіки

Олег Гетман,

координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Чого чекати бізнесу

Проєкт Закону України № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» викликав багато дискусій та зазнав критики. Два місяці його доопрацьовували провідні фахівці з питань податкової політики. У січні Верховна Рада України проєкт ухвалила в цілому. То що ми маємо у підсумку?

Позитивні новації, внесені до другого читання

1. Збільшено річні обсяги доходу платників єдиного податку:

• 1 групи — з 300 тис. грн до 1 млн грн;

• 2 групи — з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

• 3 групи — з 5 млн грн до 7 млн грн.

2. Встановлено відповідальність за незаконну відмову платникам податків у наданні індивідуальної податкової консультації (дисциплінарне стягнення).

3. Залишено норму про персональну відповідальність (в порядку регресу) посадових осіб контролюючого органу через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність.

4. Упровадження обтяжливого правила контрольованої іноземної компанії (ст. 392), перенесено на рік (з 01.01.2021 р.), а також зменшено штрафи.

5. Виключено положення про авансовий внесок за конструктивними (умовними) дивідендами.

6. Рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки не буде підставою для проведення документальних позапланових перевірок.

7. Акт перевірки не може бути розглянутий як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

8. Поширення застосування річного звітного періоду з податку на прибуток (звітність лише раз на рік) — для платників, у яких річний дохід не перевищує 40 млн грн (було 20 млн грн).

9. Правило «тонкої капіталізації» залишено лише за операціями з нерезидентами (відмова від поширення інструмента на «національні» боргові зобов’язання). Також залишено механізм зарахування процентів, які перевищують суму обмеження, до зменшення фінансового результату майбутніх звітних періодів до оподаткування.

10. Удосконалення механізму застосування «касового методу» при сплаті ПДВ за операціями з виконання будівельних робіт, тобто поширення касового методу на субпідрядників (п. 187.1 ПКУ). Відмова від спроби оподаткування ПДВ експортних операцій, якщо експортна ціна є нижчою за внутрішню ціну придбання.

11. Скасовано тимчасове (до 31.12.2021 р.) звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (так звані соєві правки).

12. Збільшено вартість матеріальних активів, що належать до основних засобів (із 6 000 до 20 000 грн). Інакше кажучи, активи, вартість яких є меншою, одразу списують на витрати, зменшуючи базу оподаткування податку на прибуток.

13. Виключено правки в частині зміни ставок рентної плати для газу.

14. Відмова від зміни терміну «первинна переробка», що збільшував базу оподаткування та стягував рентні платежі не за користування надрами для видобування корисних копалин, а з продукції, що виготовлена з видобутої корисної копалини в межах технологічного ланцюга виробництва (тобто податкове навантаження зростало незалежно від обсягів видобування, а пропорційно стадії подальшої обробки сировини).

15. Політика стимулювання оновлення основних засобів. З 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації щодо нових основних засобів мають право використовувати такі мінімально допустимі строки амортизації:

• два роки — для четвертої (машини та обладнання) та п’ятої групи;

• п’ять років — для третьої (передавальні пристрої) та дев’ятої групи.

Проте у проєкті залишено низку норм, що можуть спричинити ризики для певних категорій платників.

1. Норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв можуть призвести до «полювання» податківців на не зареєстровані ПП у формі відокремлених підрозділів, а це може негативно позначитися на інвестиційному кліматі в Україні.

2. Запровадження для іноземних компаній терміна «місце ефективного управління». Це дає можливість визнавати їх платниками податку — резидентами) також провокуватиме суперечки.

3. Механізм коригування фінансового результату на основі поширеного тлумачення концепції «розумної економічної причини (ділової мети)». Це нова податкова різниця, потенційно вона може призвести до спорів з контролюючими органами щодо правомірності витрат платника податків на користь нерезидентів.

4. Нові повноваження органів перевірки під час проведення перевірок отримувати письмові пояснення у разі здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації; від роботодавців, та/або їх працівників, та/або осіб працю, яких використовують без документального оформлення. Отже, за наявності будь-яких сумнівів податківці вимагатимуть пояснень від будь-кого, хто провадить щось схоже на господарську діяльність або нелегальне працевлаштування;

5. Скорочення у два рази часу для платників податків — боржників на самостійну сплату податкової вимоги з 60 до 30 календарних днів.

6. Мають вигляд не оптимальних нові розміри штрафів за порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах (до 2 040 грн); строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків (до 850 грн); порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків (до 2 040 грн); порядку подання інформації до контролюючих органів про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф до 1 360 грн) та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів (до 2 040 грн). Встановлено новий штраф і за неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом.

7. Проєкт пропонує імплементацію ширшого інструментарію, ніж передбачено міжнародними зобов’язаннями України за Програмою розширеного співробітництва в рамках ОЕСР (План дій BEPS), зокрема оподаткування контрольованих іноземних компаній. Це може призвести до того, що частина заможних громадян вважатиме за потрібне змінити резидентність або провести певні зміни у своїх компаніях, щоб не підпадати під дію правила контрольованих іноземних компаній.

На останок маємо зауважити, що більша частина норм проєкту сприяє реалізації важливої мети — запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Це, з одного боку, суттєво зменшить можливості для мінімізації податків за допомогою офшорів, з іншого — ускладнить адміністрування для певних категорій платників податків. Водночас проєкт містить низку ризиків, які було б доцільно усунути майбутніми змінами до Податкового кодексу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *