FATCA вже в Україні. Що це означає?

FATCA вже в Україні. Що це означає?

Олександр Даниленко, 

аудитор, головний редактор

Інформація про податки та банківські рахунки стає дедалі прозорішою, а банківська таємниця, на думку багатьох експертів, перетворюється на формальність. Одним із локомотивів зазначених змін є США. Останніми роками Штати виступили з низкою ініціатив, серед яких чи не найвідомішою є Закон США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA). Цей документ був ухвалений Конгресом США у березні 2010 року задля упровадження ефективного механізму виявлення, запобігання та припинення ухилення від оподаткування США громадянами та податковими резидентами США. З 1 липня 2014 року набрали чинності більшість його положень. Ухвалення FATCA має значні зовнішні наслідки, оскільки він зобов’язує іноземні фінансові організації звітувати перед Службою внутрішніх доходів США (IRS) про рух коштів американських платників податків. 

FATCA вимагає від деяких платників податків у США, що мають іноземні фінансові активи, сукупна вартість яких перевищує звітний поріг (не менше $ 50 000), повідомляти інформацію про ці активи за формою 8938. Ця форма має бути додана до річної декларації з податку на прибуток платника податку. Поріг звітності для певних осіб може бути вищим. Зазначені іноземні фінансові активи включають іноземні фінансові рахунки та іноземні нерахункові активи, що їх утримують для інвестицій (на відміну від утримуваних для використання в торгівлі чи бізнесі), а саме: іноземні акції та цінні папери, іноземні фінансові інструменти.

FATCA також вимагатиме від деяких іноземних фінансових установ безпосередньо повідомляти IRS інформацію про фінансові рахунки, що їх ведуть платники податків США або іноземні структури, в яких платники податків США мають значну частку власності. До складу звітних установ входять не тільки банки, а й інші фінансові установи,  приміром, інвестиційні організації, брокери та певні страхові компанії. Крім того, певні нефінансові іноземні організації повинні звітувати про окремих своїх власників у США.

Після ухвалення закону США почали переговори про укладення міждержавних угод, що регулюють транскордонне надання звітності та обмін інформацією. Укладання зазначеної угоди є начебто добровільною справою кожної країни. Проте це не зовсім так. Річ у тім, що в разі відсутності такої угоди фінансовим установам загрожують санкції у вигляді 30-відсоткових штрафів на рух коштів з їх коррахунків у банках США, а в окремих випадках — закриття рахунків, відкритих у США.

Тож немає нічого дивного в тому, що кількість країн, які уклали міждержавні угоди щодо FATCA, постійно зростає. Серед них опинилась і Україна. З метою імплементації положень FATCA 7 лютого 2017 року в м. Києві було укладено Угоду між Урядом України та Урядом США для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та розроблено відповідні проєкти законів, які наразі стали законами. Йдеться про:

Зазначимо, що міжнародні угоди, які укладають із США, ґрунтуються одній з двох моделей. Перша модель передбачає, що фінансові установи іноземної держави звітують перед національною податковою службою, а та, своєю чергою, передає інформацію до IRS. Зазначена модель має ще два різновиди:

 — двосторонній обмін інформацією між податковими службами США і країни-підписанта;

 — інформація надається лише в односторонньому порядку США стосовно їх резидентів.

Зазначимо, що Україна підписала угоду за моделлю 1B. Це означає, що вона зобов’язана надавати інформацію про рахунки резидентів США (номери рахунків, баланс та іншу інформацію). Звітність є обов’язковою для фінансових установ країни та має бути надана щорічно без додаткового запиту з боку США. А от про власних резидентів, які відкрили рахунки в США, Державна податкова служба дізнатися, принаймні в межах зазначеної Угоди, поки не зможе. Чи з’явиться така можливість пізніше? Напевне. Але загалом США не надто охоче йдуть на двосторонній обмін, особливо тоді, коли своєї мети (отримувати інформацію про власних резидентів) вони вже досягли. 

У другій моделі фінансові установи не залучають внутрішню податкову службу, а звітують безпосередньо перед органами контролю США. 

Зауважимо, що з певними країнами повноцінні угоди не підписано, проте було досягнуто принципової згоди щодо співпраці у майбутньому. А це дає змогу таким країнам поки не потрапляти під санкції. З переліком країн, які приєдналися до FATCA, можна ознайомитись за посиланням https://www.treasury.gov/resource-center/tax-policy/treaties/Pages/FATCA.aspx

Що ж змінили названі вище закони? Метою їх ухвалення є виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для внесення змін до законів України у зв’язку з ратифікацією міжурядової українсько-американської Угоди щодо застосування положень FATCA. Закон № 322 вносить зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині порядку розкриття банківської таємниці та до Закону України «Про депозитарну систему України» в частині доступу до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку. Щодо Закону № 323, то відповідно до нього в ПКУ з’явилась низка нових понять (приміром, підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок тощо). Передбачається, що фінансові агенти зобов’язані щороку до 1 вересня подавати до Державної податкової служби звіт про підзвітні рахунки. Таке подання провадиться тільки в електронній формі. Неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі загрожуватиме штрафом у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *