Кредити від нерезидентів. Особливості отримання

Кредити від нерезидентів. Особливості отримання

Олександр Козка, 

юрист

  1. Як здійснюється державне регулювання в зазначеній сфері? 
  2. Які варіанти отримання коштів можливі?
  3. Що варто знати про купівлю валюти та перерахування коштів за кордон?

Валютні кредити та позики використовують на практиці вже досить давно. Їх отримання дозволяє підприємствам не лише поповнити оборотні кошти, а й оптимізувати податки за рахунок віднесення відсотків за користування ними до витрат. Втім, укладення резидентами відповідних кредитних договорів чи договорів позики тягне за собою необхідність дотримуватися певних вимог, встановлених новим валютним законодавством.

Нагадаємо, що минулого року НБУ і далі послаблював валютні обмеження. Це пов’язано з ухваленням Закону України «Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі — Закон № 2473), який набрав чинності з 07.02.2019 р. Разом із Законом № 2473 набула чинності ще низка нормативно-правових актів, які стали базою нового, більш ліберального валютного законодавства. Було скасовано більше 50 застарілих документів, які не відповідали сучасним вимогам ведення господарської діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної.

Серед ухвалених нормативних документів, якими врегульовано нові правила отримання кредитів від нерезидентів, крім Закону № 2473, треба зважати на такі:

Нове валютне законодавство передбачає майже два десятки послаблень для учасників валютного ринку. Зокрема вони торкнулися й кредитних відносин між резидентами та нерезидентами. Нагадаємо, що до набуття чинності новим валютним законодавством тодішній порядок отримання резидентами та нерезидентами кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті зобов’язував НБУ встановлювати максимальні значення процентної ставки за такими договорами, а самі договори підлягали обов’язковій реєстрації регулятором. Також в окремих випадках резидент-позичальник повинен був одержувати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України. На сьогодні обов’язок щодо реєстрації зовнішніх запозичень та отримання індивідуальних ліцензій скасовано.

Зарахування (отримання) кредитних коштів

Оминаючи процедуру проведення переговорів та підписання кредитних договорів між резидентами та нерезидентами, яка не є темою цього матеріалу, зупинимось на ймовірних варіантах зарахування (отримання) кредитних коштів резидентом. Зауважимо, що як і раніше кредит від нерезидента можна отримати винятково у безготівковій формі на поточний рахунок резидента в уповноваженому банку 
(ч. 1 ст. 7 Закону № 2473, п. 16 та 109 Положення № 5). Проаналізувавши норми Положення № 5 та Положення № 6, можна визначити три варіанти отримання кредиту в іноземній валюті.

1 варіант

Зарахування кредитних коштів від нерезидента здійснюється на поточний рахунок резидента в іноземній валюті, відкритий в установі банку на території України. Нерезидент може перерахувати валютний кредит як зі свого рахунку за кордоном, так і з поточного рахунку, відкритого в установі банку на території України. Проте, відповідно до п. 135 Положення № 5, іноземним інвесторам не дозволено використовувати інвестиційні рахунки для операцій з надання резидентам кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги, отримання від резидентів коштів у зв’язку з виконанням останніми боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами, позиками (поворотною фінансовою допомогою). Крім того, ця норма стосується повернення суми одержаного резидентом-позичальником кредиту та процентів за його користування, а також здійснення платежів у валюті, іншій ніж валюта, у якій визначено суму кредиту/позики за договором. Операції можуть бути здійснені (за потреби) через інші поточні рахунки іноземного інвестора в Україні або його рахунки, відкриті за кордоном.

2 варіант

Кредит має бути зарахований на поточний рахунок резидента, відкритий за межами України. Як ми вже зазначали, за новим валютним законодавством для здійснення таких операцій індивідуальну ліцензію від НБУ отримувати не потрібно. Крім того, якщо всі операції з обслуговування кредиту (отримання, повернення, погашення процентів) будуть здійснюватися через рахунок резидента в іноземному банку, то НБУ про отримання валютного кредиту повідомляти непотрібно, оскільки, відповідно до пп. 1 п. 3 Положення № 6, його чинність не поширюється на договори, за якими валютні операції провадяться без використання рахунків резидентів, відкритих у банках в Україні. Проте якщо валютні кошти для повернення кредиту нерезиденту або виплати відсотків за кредитним договором резидент буде перераховувати із рахунка, відкритого в українському банку, він повинен буде поінформувати про такий договір НБУ та надати для купівлі валюти підтвердні документи, зазначені у п. 75 Положення № 5.

3 варіант

Кредит надається резиденту шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями резидента-позичальника згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування цих коштів на рахунок резидента в банку. При такому варіанті також не потрібно інформувати НБУ про отримання кредиту, за умови, що всі операції з його обслуговування (повернення, погашення процентів) будуть проведені з рахунку в іноземному банку.

Повідомлення в НБУ

Хоча нове валютне законодавство реєструвати валютні кредити не вимагає, відповідно до Положення № 6 резидент зобов’язаний надати НБУ інформацію щодо договорів, які передбачають виконання ним боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за отриманими кредитами (позиками). Згідно з п. 5 та 6 Положення № 6, резидент, що не є банком (позичальник за договором, новий боржник), має право за власною ініціативою звернутися до обраного ним банку, в якому відкрито його рахунок, щодо намірів використовувати цей рахунок як рахунок для грошових розрахунків (платежів) за договором та надати документи/інформацію щодо такого договору (з урахуванням у разі їх наявності інших додаткових угод/договорів, документів, що стосуються реалізації договору та здійснення операцій за договором). При цьому резидент має право звернутися до обраного ним банку до фактичного проведення валютних операцій за договором через цей банк, якщо НБУ буде повідомлено про договір вперше, або для зміни резидентом банку, в якому відкрито рахунок для грошових розрахунків (платежів) за договором, а також для внесення змін до відомостей щодо договору, які містяться в Автоматизованій інформаційній системі НБУ «Кредитні договори з нерезидентами» (далі — інформаційна система).

Своєю чергою, банк зобов’язаний у строк, що не перевищує 5 робочих днів після дати такого звернення (але не пізніше дня проведення валютної операції за таким договором вперше через цей банк), надати повідомлення про відповідний договір НБУ (п. 7 Положення № 6). Зокрема, банки подають інформацію про такі договори до Інформаційної системи в електронній формі у вигляді окремих облікових записів.

Слід зазначити, що інформація з повідомлень про договори, що її подають банки до НБУ, має бути внесена до Інформаційної системи за заявницьким принципом без жодних зобов’язань будь-якого характеру з боку регулятора щодо зобов’язань за договором або вимог сторін договору (їх наявності, законності, дійсності, чинності, відповідності, а також установлення (ідентифікації) сторін у зобов’язанні) та/або відповідальності за достовірність відомостей, унесених до Інформаційної системи на підставі повідомлень про договори, наданих банками.

Перелік інформації, яку банк передає до НБУ, наведено в додатку до Положення № 6. Зокрема, до такої інформації належать відомості про:

  • договір, додаткові угоди чи інші документи, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за ним (наприклад, графік платежів);
  • додаткові відомості (у разі наявності, в тому числі інформація про заміну боржника та переведення боргу, про зміну банку, про новий договір позики — новацію);
  • обсяг кредиту/позики (поворотної фінансової допомоги) — суму, валюту;
  • граничний строк розрахунків за договором тощо.

Умови придбання валюти резидентами

Відповідно до п. 75 Положення № 5, клієнти-резиденти можуть купувати іноземну валюту для виконання зобов’язань перед кредиторами-нерезидентами, визначеними у кредитному договорі, за умови:

  • документального підтвердження наявності, обсягів та строків виконання цих зобов’язань шляхом надання оригіналів або копій кредитного договору, додаткових документів (угод), що є невід’ємними частинами кредитного договору, а також інших договорів або документів, які стосуються реалізації кредитного договору та здійснення операцій за ним, включаючи всі документи, які встановлюють чи змінюють графік (строки та суми) проведення операцій з одержання (повернення) кредиту (позики) та сплати інших платежів позичальником за договором;
  • документального підтвердження виконання нерезидентом-гарантом (поручителем, заставодавцем) зобов’язань за резидента-позичальника, визначених у кредитному договорі (договорі позики) з нерезидентом-кредитором (подається для здійснення операцій із задоволення резидентом-позичальником відповідних зворотних вимог нерезидента-гаранта (поручителя, заставодавця);
  • наявності в Інформаційній системі облікового запису (зі змінами у разі їх наявності), який відповідає кредитному договору (договору позики), з урахуванням документів, які встановлюють/змінюють графік (строки та суми) проведення операцій з повернення кредиту та сплати інших платежів позичальником за договором.

При цьому, згідно з п. 76 Положення № 5, купувати іноземну валюту та/або перераховувати її з метою виконання зобов’язань резидента-позичальника за кредитним договором перед нерезидентом має право тільки банк, який обслуговує операції за таким кредитним договором.

Крім того, відповідно до п. 45 Положення № 5, клієнт-резидент, що купує іноземну валюту для виконання власних боргових зобов’язань перед нерезидентом за кредитним договором, має право накопичувати куплену іноземну валюту на поточному рахунку в банку, який обслуговує операції за таким договором, у розрізі платежів певного призначення, що підлягають сплаті на користь кредитора за договором (окремо за основною сумою, процентами, комісіями, зборами, іншими платежами) з урахуванням його (їх) призначення:

  • до чергової дати платежу певного призначення, що встановлена договором, без обмеження строку використання купленої іноземної валюти, протягом дії зазначеного договору. Під черговою датою платежу, що встановлений договором, слід розуміти найближчу дату, яка визначена умовами договору для своєчасного виконання такого платежу;
  • за умови подальшого використання цих коштів винятково з метою виконання власних боргових зобов’язань за договором та в установленому таким договором обсязі.

Згідно з п. 87 Положення № 5, резиденти здійснюють купівлю іноземної валюти (переказ коштів в іноземній валюті) за кордон (на поточний рахунок нерезидента — юридичної особи, відкритий в Україні (крім інвестиційного рахунку), з дотриманням встановлених лімітів.

Зокрема, резиденту (юридичній особі/фізичній особі — підприємцю) дозволено проводити валютні операції з метою здійснення його господарської діяльності з переказу коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів — юридичних осіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), включаючи переказ коштів з метою придбання резидентом цінних паперів іноземного емітента, облігацій зовнішньої державної позики України, протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати сукупно 2 млн євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті/гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату здійснення відповідної операції). Це обмеження не поширюється на виконання боргових зобов’язань перед нерезидентами, а саме: 

  • платежі у вигляді процентів за кредитами (позиками) — поточні валютні операції;
  • операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками, заставою, а також операції з відшкодування резидентом-боржником коштів нерезиденту-гаранту (поручителю), який виконав забезпечене гарантією/порукою зобов’язання резидента-боржника перед кредитором (резидентом, або нерезидентом). Такий виняток може бути застосований за умови, що на операції, пов’язані із виконанням основного зобов’язання за відповідним договором, забезпеченого гарантією, порукою, заставою, не поширюється ліміт (на загальну суму, що не може перевищувати сукупно 2 млн євро/еквівалент в іншій валюті протягом календарного року);
  • операції з виконання боргових зобов’язань перед нерезидентами, за залученими резидентами кредитами, позиками (поворотною фінансовою допомогою), включаючи операції, що здійснюються через рахунки резидентів-позичальників, відкриті за кордоном — операції, пов’язані з рухом капіталу.

Лібералізація процедури отримання резидентами валютних кредитів від нерезидентів, купівлі та накопичення валюти для розрахунків за борговими зобов’язаннями сприяє розвитку підприємницької діяльності в Україні та покращенню інвестиційного клімату. Разом з тим, навіть таке лібералізоване валютне регулювання залишає НБУ ще немало важелів впливу на валютний ринок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *