Публічні закупівлі: Найважливіші зміни

Публічні закупівлі: Найважливіші зміни

Олександр Козка, юрист

ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ЗПИТАННЯ:

  • Як будуть відбуватися процедури закупівель за новими нормами?
  • Що з процедурами, розпочатими за старими правилами?
  • Що змінилося в порядку оскарження та застосування відповідальності за порушення?

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 р. № 114-IX затверджено нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922), яка набрала чинності 19 квітня 2020 року.

Загальні положення 

Як повідомили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономторгівлі), яке є Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, Закон № 922, крім основного завдання з регулювання публічних закупівель, має на меті гармонізацію їх правил відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Між тим, відповідно до п. 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення його в дію (тобто до 19.04.2020 р.), завершуються відповідно до порядку, передбаченого попередньою редакцією. Разом з тим, п. 6 цього розділу передбачено, що договори про закупівлю, укладені в порядку та на умовах, установлених до введення в дію нової редакції Закону № 922, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який вони були укладені. На тих самих умовах і порядку мають бути внесені зміни до договорів, укладених до введення в дію нової редакції.

Загальні положення нової редакції Закону № 922 містять низку таких нововведень, зокрема:

  • вводяться нові терміни, як-от: аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі;
  • вводяться такі категорії замовників: органи державної влади та органи місцевого самоврядування; органи соціального страхування; підприємства, установи, організації; юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
  • право замовників на проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку, в тому числі на запит і отримання рекомендацій та інформації від суб’єктів господарювання. При цьому консультації з ринком можуть бути проведені через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання, або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Отримані рекомендації та інформацію за результатами проведення ринкових консультацій замовник може використовувати під час підготовки до проведення закупівлі, а саме в частині встановлення технічних вимог до предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасників, залученню широкого кола потенційних учасників.

Варто зазначити, що з 01.01.2022 р. організацією закупівель займатимуться винятково уповноважені особи. Закон № 922 визначає їх як службових (посадових) чи інших осіб, які є працівниками замовника і визначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). До 01.01.2022 р. організацію та проведення процедур закупівель можуть здійснювати також і тендерні комітети.

Для виконання функцій, визначених Законом № 922, уповноважені особи мають підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на вебпорталі Мінекономторгівлі у визначеному ним порядку шляхом проходження безкоштовного тестування. Таке тестування уповноважені особи мають пройти до 01.01.2022 р. У Мінекономторгівлі очікують, що перехід на новий формат роботи забезпечить професійну організацію закупівельної діяльності замовників, підвищення ефективності закупівель, зниження адміністративного навантаження на непрофільних фахівців та забезпечення відповідної оплати праці.

Оскарження процедур закупівель

Зміни в Законі № 922 стосуються порядку оскарження процедур закупівель, зокрема:

  • справляння плати за подання скарги здійснюватиметься через електронну систему закупівель;
  • плата за подання скарги повертатиметься у разі її задоволення;
  • розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження визначає Кабінет Міністрів України;
  • скарга не може бути відкликана, якщо таку скаргу внесено до реєстру скарг і щодо неї сформовано реєстраційну картку;
  • строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів;
  • електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі після подання скарги суб’єктом оскарження до органу оскарження;
  • право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Нагадаємо, що органом оскарження у сфері публічних закупівель є Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Підстави для відмови в участі у закупівлях 

Нова редакція Закону № 922 встановлює нові додаткові підстави щодо:

  • обов’язку прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника або відмову в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
  • права прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, та якщо це призвело до дострокового розірвання такого договору, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.

Спрощені закупівлі та торги з обмеженою участю

Спрощена закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, встановлену в п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 922, зокрема:

  • для закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) — від 200 тис. грн до 1 млн грн;
  • робіт — від 1,5 до 5 млн грн.

Порядок проведення спрощених закупівель визначений у ст. 14 Закону № 922 (схема).

Етапи спрощеної закупівлі

  • Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
  • Уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
  • Подання пропозицій учасниками.
  • Проведення електронного аукціону відповідно до ст. 30 Закону № 922.
  • Розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника. Визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю.
  • Розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до ст. 19 Закону № 922.

Разом з тим, у ч. 7 ст. 3 Закону № 922 визначено окремий перелік випадків для придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена у п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

Зауважимо, що встановлену Законом № 922 процедуру закупівель «торги з обмеженою участю» замовник зможе застосовувати у разі потреби попередньо перевірити кваліфікацію учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може бути застосована, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

  • для товарів і послуг — 133 тис. євро;
  • для робіт — 5 150 тис. євро.

Наголошуємо, що, згідно з п. 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 922, процедура торгів з обмеженою участю може бути застосована лише починаючи з 19.10.2020 р.

Нові критерії оцінки. Виправлення тендерної документації

Механізм визначення аномально низької ціни (АНЦ) тендерної пропозиції встановлений для попередження виникнення проблем з демпінгом, можливою недобросовісною конкуренцією та антиконкурентною поведінкою на ринку. 

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону № 922, АНЦ — це ціна / приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою:

  • на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни / приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону; 
  • є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни / приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.

Електронна система закупівель визначає АНЦ автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).

При цьому замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі ненадання обґрунтування АНЦ у встановлені строки. Також замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі неналежного обґрунтування АНЦ.

Зазнали певних змін і критерії оцінки тендерних пропозицій. Наразі ними є (ч. 3 ст. 29 Закону № 922):

  • ціна;
  • або вартість життєвого циклу;
  • або ціна / вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

Одним із суттєвих нововведень Закону № 922 є обов’язок замовника звернутися через електронну систему закупівель до учасника шляхом розміщення повідомлення про усунення невідповідності в інформації та/або документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції. Натомість учасник виправляє невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених, або нових документів протягом 24 годин. При цьому якщо учасник не виправляє невідповідності в інформації та/або документах, замовник відхиляє його тендерну пропозицію.

Водночас, відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922, учасник може виправити лише невідповідності в інформації та/або документах, зокрема:

  • що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 Закону № 922;
  • на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Відповідальність у сфері публічних закупівель

Згідно зі ст. 44 Закону № 922, відповідальність у сфері публічних закупівель настає за:

  • порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання;
  • придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог Закону № 922;
  • укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом № 922.

При цьому до кола осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, належать:

  • уповноважені особи замовників товарів (робіт, послуг);
  • службові (посадові) особи замовників товарів (робіт, послуг);
  • службові (посадові) особи та члени АМКУ;
  • службові (посадові) особи Мінекономторгівлі;
  • службові (посадові) особи Держаудитслужби;
  • службові (посадові) особи органів Держказначейства, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку).

Водночас звертаємо увагу, що в п. 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) в частині розмірів і суб’єктів накладення адміністративних штрафів. Приміром, оновлена ст. 164¹⁴ КУпАП встановлює певну градацію щодо класифікації порушень та розміру штрафів за них. Оновлені штрафи наведено в таблиці.

Таблиця. Адміністративна відповідальність за порушення у сфері публічних закупівель

Суб’єкт відповідальностіОрган, що накладає штрафРозмір штрафу, грнВид порушенняСтроки накладенняНорма КУпАП, ст. 164¹⁴
Службові (посадові), уповноважені особи замовника Держаудитслужба1 700 — за перше порушення;3 400 — за повторнеПорушення порядку визначення предмету закупівлі;несвоєчасне надання замовником роз’яснень;розмір забезпечення тендерної пропозиції перевищує межі, встановлені законом;тендерна документація складена не за вимогами закону;ненадання інформації у випадках, передбачених законом;порушення строків оприлюднення інформації або розгляду тендерної пропозиціїНе пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через 2 місяці з дня його виявленняЧ. 1, 2
Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди25 500—51 000 — за перше порушення;51 000—85 000 — за повторне порушенняПридбання товарів, робіт і послуг без проведення передбачених законом процедур;безпідставне застосування переговорної процедури, конкурентного діалогу, торгів з обмеженою участю;невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню;безпідставне відхилення тендерних пропозицій;підписання з учасником договору, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації;внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у не передбачених законом випадках;внесення недостовірних персональних даних до електронної системи та неоновлення їх у разі зміни;порушення строків оприлюднення тендерної документаціїПротягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчиненняЧ. 3, 4
Керівник замовника Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди34 000 — 85 000Невиконання рішення АМКУ.Протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчиненняЧ. 5
34 000 — 170 000За укладення договорів, які передбачають оплату товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, визначених закономЧ. 6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *