Контрольовані іноземні компанії. Що потрібно знати

Контрольовані іноземні компанії. Що потрібно знати
  1. Які компанії можуть визнати контрольованими?  
  2. Як здійснюється оподаткування КІК?
  3. Чим загрожує порушення законодавства про КІК?

У травні було підписано Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» прийнятий ще 16 січня 2020 року (далі — Закон № 466). Фахівцям, і не тільки, він більше відомий як законопроєкт № 1210. П’ять місяців він перебував на підписі у президента, що є грубим порушенням ст. 94 Конституції України, яка передбачає, що Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його або повертає зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Весь цей час точилися дискусії, що краще: накласти на Закон вето чи підписати. Серед суперечливих норм, які викликали обурення в бізнес-колах, є норма про так звані контрольовані іноземні компанії (КІК), або Сontrolled Foreign Corporation or Company (CFC). Зазначимо, що КІК як новація податкового законодавства України не є нашим винаходом (що, проте, не свідчить про відсутність місцевих особливостей).

На думку податкових органів різних країн, сучасні правила оподаткування надають бізнесу занадто багато умов для уникнення оподаткування. Це призвело до того, що значний обсяг прибутків бізнесу почав накопичуватися в низькоподаткових юрисдикціях, а бюджети країн — зазнавати суттєвих втрат. З метою виправлення такої ситуації у вересні 2013 року країни Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та країни Великої двадцятки ухвалили План протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, або BEPS (від англ. Base erosion and Profit Shifting).

З 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS, участь в якій на момент ухвалення Закону № 466 брали понад 100 країн світу. Особливі підходи в оподаткуванні КІК передбачає крок 3 плану BEPS.

Що таке КІК

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України (далі — контролююча особа) відповідно до правил, визначених ПКУ.

Проте ПКУ передбачає, що до КІК може бути прирівняне іноземне утворення без статусу юридичної особи, тобто утворення, зареєстровані без створення юридичної особи, які відповідно до законодавства або документів, що регулюють її діяльність, мають право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів. Йдеться про партнерства, трасти, фонди тощо. Важливо пам’ятати, що до утворень без статусу юридичної особи належать особи-нерезиденти, які входять до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (додаток до постанови КМУ від 04.07.2017 р. № 480).

Іноземна компанія може бути визнана КІК, якщо щодо її контролюючих осіб виконано хоча б одну з умов, наведених на схемі 1.

Третьою ймовірною умовою визнання КІК є здійснення фактичного контролю. Зупинімося на ньому більш детально. Відповідно до ПКУ, особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, якщо вона має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Зауважимо, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміють корпоративні права, що надають фізичній або юридичній особі хоча б одне з названих далі прав:

  • право впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або
  • право на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
  • право блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
  • право на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи в разі її ліквідації або припинення.

Причому особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, як у разі безпосереднього володіння на підставі права власності, так і у разі якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Оподаткування КІК

Оподаткуванню прибутку КІК присвячено п. 392.2 ПКУ.

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду. 

Скоригованим прибутком КІК визнають прибуток до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік. Якщо законодавство іноземної юрисдикції КІК не передбачає обов’язок складати фінансову звітність, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК відповідно до МСФЗ. Ба більше, у разі наявності у податківців сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності вони мають право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність КІК, не раніше ніж через 12 місяців після завершення звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК.

Зазначимо, що скоригований прибуток кожної КІК має бути визначений окремо. А якщо він має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, проте може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.

Контролююча особа самостійно розраховує скоригований прибуток кожної КІК на підставі фінансової звітності та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні. Зазначимо, що для розрахунку скоригованого прибутку ПКУ передбачає застосування низки особливостей, визначених у п. 392.3.2 ст. 392 ПКУ.

Скоригований прибуток включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка є контролюючою особою (оподаткування прибутку здійснюється за правилами, визначеними в п. 170.13 ст. 170 ПКУ). На суму скоригованого прибутку збільшується і фінансовий результат юридичної особи, яка контролює КІК.

Коли КІК не сплачує податки

Оскільки метою запровадження особливостей оподаткування КІК все ж таки є боротьба з ухилянням від сплати податків, зрозуміло, що такий режим діє не для всіх іноземних компаній. Проте не варто розраховувати, що він стосуватиметься  лише офшорних юрисдикцій. Отже, аби КІК не підпадала під оподаткування за правилами, передбаченими ПКУ,  одночасно мають бути виконані два критерії.

Критерій 1

Між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.

Критерій 2

Має бути виконано будь-яку з таких умов:

  1. КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні або є меншою за таку ставку не більше ніж на 5 в.п.  Ефективну ставку податку на прибуток підприємств розраховують шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток на суму прибутку до оподаткування за даними фінзвітності за відповідний календарний рік та множення на 100 %;
  2. частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної сумидоходів КІК з усіх джерел.

Якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 % загальної суми доходів, для цілей застосування ПКУ такі доходи визнають активними, за умови що контрольована іноземна компанія:

  • фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
  • має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Проте навіть якщо ваша компанія не відповідає наведеним вище умовам, необов’язково, що вам доведеться визначати скоригований прибуток і сплачувати податки за встановленими ПКУ правилами. Відповідно до ПКУ, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу (не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств) контролюючої особи тоді, коли виконано будь-яку з таких умов:

  • загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду;
  • контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (щоправда, перелік бірж має встановлювати Кабмін); 
  • контрольована іноземна компанія є організацією, яка згідно із законодавством відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Важливо!

Якщо прибуток КІК звільнено від оподаткування, контролюючу особу звільнено від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК.

Звітність КІК

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу. Причому таке подання має проходити одночасно з поданням: 

  • річної декларації про майновий стан і доходи або
  • податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік.

Передбачено, що звіт має бути поданий засобами електронного зв’язку в електронній формі. До звіту про КІК обов’язково додають завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання зазначених декларацій, такі копії фінансової звітності подають разом із деклараціями за наступний звітний період.

Якщо контролююча особа не може забезпечити складання фінансової звітності КІК до дати граничного подання звіту, то такий звіт треба подавати за скороченою формою. В  такому разі контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, що настає за звітним (податковим) роком, а в разі збільшення об’єкта оподаткування подати ще й уточнювальну річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. Штрафні санкції та пеню при цьому не застосовують.

Слід також пам’ятати, що контролююча особа (як фізична, так і юридична) зобов’язана протягом 60 днів повідомляти контролюючий орган про:

  • кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
  • заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
  • кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
  • ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Як контролюватимуть КІК

Податковий контроль за КІК передбачає право контролюючого органу надіслати платнику податків запит про надання додаткових пояснень щодо КІК та проводити перевірки контролюючих осіб з цих питань.

Запит про надання додаткових пояснень може бути надісланий, якщо є інформація про те, що платник податків є контролюючою особою та не подав звіт про КІК або відомості, зазначені платником податків у звіті про КІК, не відповідають дійсності чи містять помилки. На відповідь на такий запит з поясненням фактів, викладених у запиті з належним чином засвідченими копіями відповідних документів, платнику надається не більше двох місяців з дня отримання запиту.

Щодо перевірки, то підставами для її проведення є отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог ПКУ звіту про КІК або ненадання контролюючому органу відповіді на запит.

Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій КІК. Документи подають протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.

За наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності КІК, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку. 

Тривалість перевірки контролюючої особи не має перевищувати шість місяців. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи протягом двох календарних років.

Відповідальність

За порушення правил оподаткування та звітування КІК для контролюючих осіб передбачено численні штрафи (таблиця).

Таблиця. Штрафи, передбачені за порушення вимог ПКУ щодо КІК

Зазначимо, що штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 392 ПКУ під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовують за результатами 2021—2022 звітних (податкових) років. Також до платника податків та/або його посадових осіб не застосовують за результатами зазначеного періоду адміністративну та кримінальну відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 392 ПКУ.

На закінчення нагадаємо, що правила щодо КІК набувають чинності вже з 1 січня 2021 року. Водночас з огляду на складність правил адміністрування та оподаткування КІК наразі розглядають можливість перенесення запровадження цих норм на один рік. Адже хай там як станеться, мусимо констатувати, що наслідком останніх змін (в тому числі щодо КІК) є максимальний рівень складності податкової системи України. Професійний рівень окремих фахівців підприємства вже не гарантує того, що всі нюанси і особливості, передбачені ПКУ щодо кожної господарської ситуації, будуть своєчасно та повною мірою враховані. А отже, проблем у бізнесу побільшає.

Автор:

Олександр Даниленко, головний редактор